Троянди – безпрограшний варіант, який доречно виглядає у будь-якому букеті; Еустоми – повітряні, легені, дуже ніжні; Гербери – чудово поєднуються з гладіолусами, незважаючи на суттєву відмінність фактури; Цинії – урочисті, насичені, яскраві.
Гладіолуси люблять родючий, багатий на органіку, легкий, пухкий грунт з нейтральною реакцією середовища (рН 6,8 – 7,0). на важкому глинистому та кислому грунті ці квіти не зростатимуть. У таких умовах вони можуть взагалі не зацвісти, і їх бульбоцибулини до осені просто загинуть або страждатимуть від грибних хвороб.
Багато з того, що рекомендується посадити по сусідству з ліліями підійде і для оформлення квітника з гладіолусами. Але ці трохи «суворі» квіти, все ж таки, краще посадити поряд з не надто яскравими сусідами. Ідеальний варіант – цинерарія.
Також вважається, що троянди не можна садити з жоржинами та гладіолусами. Тому що і жоржини, і гладіолуси цвітуть одночасно з трояндами і тим самим перебивають один одного.
З яскравими гладіолусами чудово поєднується лобелія чи резеда. З світлішими сортами можна посадити кольорові петуньї, чорнобривці або шафран.. Однолітники зручні тим, що не заважають викопувати цибулини гладіолусів після закінчення сезону.
Підживлення необхідне також для пишного цвітіння. Відмінним варіантом вважається водорозчинний кальцій. Можна раз на тиждень підживлювати рослини та розчином сечовини (1 столова ложка на 10 літрів води). Гладіолуси дуже люблять вологу, важко переживають навіть короткочасні посушливі періоди.
При посадці гладіолуса в лунку насипають пісок або волога тирса і вводять 1/3 мінеральних добрив для підживлення. Пролийте лунку теплою водою, помістіть цибулину у підготовлене заглиблення та засипте землею. До появи рослини над поверхнею ґрунту на ніч можна вкривати гладіолуси плівкою.
Тюльпани + лілії або мускарі Тюльпани та інші цибулинні, наприклад, лілії та мускарі (мишачий гіацинт, гадюча цибуля) краще тримати подалі один від одного. Причина в тому, що ці рослини мають багато загальних хвороб та шкідників.